Географія врадіївської книги розширюється

В перші роки після започаткування видавництва у Врадіївці книжкова продукція розповсюджувалася в основному у Врадіївському та сусідніх районах. Потім її ареал розширився до меж області, а згодом і України.

Зараз врадіївську книгу читають уже в Естонії, Китаї, США, Канаді, Росії. Цьому сприяє Міжнародний стандартний номер книги (ISBN).

А нещодавно дві книги, які були випущені у Врадіївці (Березницький М. О., Кравченко В. М. Врадіївщина: із скрижалів пам’яті та Березницький М. О. На перегонах віків: історичні есе, легенди і бувальщини), запросила для поповнення своїх фондів Баварська державна бібліотека в Мюнхені (Німеччина).

До речі, Баварська бібліотека є однією з найбільш значущих європейських універсальних бібліотек, заснована ще в 1558 році, вона визнана важливою міжнародною науковою бібліотекою світового рівня. Баварська державна бібліотека володіє одним з найважливіших у світі зібрань рукописів, а також численними спеціальними колекціями (музичних видань, карт і образотворчих видань, видань з країн Східної Європи, Сходу та Східної Азії). В її фондах зберігається майже 10 млн. томів друкованих видань і близько 93 000 рукописів. Читальні зали бібліотеки щодня обслуговують в середньому 3000 відвідувачів.

Фонд Східної Європи Баварської державної бібліотеки належить до найбагатших фондів з цієї тематики у світі. Він нараховує близько 1 мільйона томів, понад 4000 поточних журналів, історичні та сучасні карти, газети, середньовічні й сучасні рукописи, велике зібрання мікрографічних архівних матеріалів, а також різноманітні електронні засоби інформації. Один тільки фонд друкованих видань збільшується приблизно на 20 000 томів на рік.

Читачі мають можливість щомісяця отримувати безкоштовні списки нових надходжень фонду Східної Європи (бл. 1500) через електронну пошту. Кожен місяць з 1 по 10 число в читальному залі відділу Східної Європи організовується виставка нових книжкових надходжень. Тож в першій декаді червня на цій виставці будуть представлені і дві книги з Врадіївки.

 

 Власна інформація

Знай наших!

25 січня 2017 року Комітет з присудження щорічної премії Президента України «Українська книжка року» шляхом таємного голосування визначив видання, подані для участі у конкурсі, яким пропонується присудити премію за 2016 рік:

На здобуття премії в номінації «За видатні досягнення у галузі художньої літератури» серед 19 претендентів значиться і книга «Кумар над Кодимою» автор В. О. Сидорук (Чорноморськ), видавництво А. Г. Коваленка (Врадіївка).

Щиро бажаємо автору перемоги у престижному конкурсі!

 

Власна інформація

До уваги читачів!

 Видавництво Коваленка А. Г. приймає замовлення на підготовку до друку і виготовлення книг та брошур
малими тиражами (від 100 примірників).
 Перевага надається рукописам краєзнавців та художнім творам авторів-початківців.

Пропозиції для читачів та підприємців

Шановні читачі-підприємці!

 Видавництво Коваленка А. Г. пропонує розмістити Вашу рекламу в ексклюзивній серії брошур «Дивовижне поруч», до якої увійдуть нариси про незвичайні та маловідомі події в Північному регіоні Миколаївської області.

  • Тираж кожного випуску – 1000 примірників. 
  • Розповсюдження – у Врадіївському, Первомайському, Кривоозерському і Доманівському районах, а також через Інтернет. 
  • Приймаються вигідні оптові замовлення на реалізацію брошур в магазинах і на ринках.

В брошурах, які охоплять значну територію і матимуть підвищений попит серед населення, Ваша реклама, безперечно, сприятиме успіху в бізнесі!

Телефон для довідок: (067) 736-47-45

Вибране зі збірки поезій Л. Лисогурської «Силуети доль»

РІКА МОГО ЖИТТЯ

Спішить, пливе мого життя ріка.
Струмочком почалась,
Струмочком і скінчиться.
Замучить спрага – впадь
Навколішки й напийся,
Поки іще буруниться ріка.

Щоранку ніжні келихи лілей
Зринають з дна,
Щоби погрітися на сонці,
І в кожній листячка
Зеленого долоньці
Настоюються мірра і єлей.

Що, скажете, не так воно пахтить?
Скоріше рибою,
Корінням і намулом?
Спливає річкою
Прийдешнє і минуле.
І навіть ця ось швидкоплинна мить.

Пороги і вири – вона така.
Як важко човен мрій
До цілі правувати!
Дай Боже сил
Всі перепони подолати,
Та лиш не поспішай, моя ріка.


НІЧНИЙ СЕАНС

У парку нічному розірвана тиша,
У парку нічному показують фільм.
І люди на лавах зворушено нишкнуть,
На їхніх обличчях напруга і біль,

І прагнення щось віднайти й зрозуміти
Не в фільмі, звичайно, у власній душі.
У мить просвітління усі ми, як діти,
Щезають між нас остороги кряжі.

Сюжет цей дві тисячі років знайомий,
Та все ж, як уперше, під серцем сосе:
Сховалося сонце в хмарному огромі,
Син Божий хреста на Голгофу несе.

Він знав геть усе, у пророків це завше,
І смертію смерть не уперше поправ.
Та людська дитина – молився про чашу,
А цвяхи вбивали – то криком кричав!

Мабуть же боліло, як нам із тобою,
Та ми не підемо на хрест і на глум.
Нечасто й здригнемось від вигляду болю,
Бо серце приспали... Розсудливий ум

Відкине все те, що не візьмеш у руки,
Немудра наука пояснить усе.
Та знов ради людства Христос йде на муки
І знову хреста на Голгофу несе!

 

ЗОЛОТЕ БЕЗГОМІННЯ

Мій дорогий, поглянь-но: павутиння
У золотому безгомінні проліта,
Вітрами вщент розірване проміння
Дбайлива осінь небу поверта.

Мій дорогий, життя таке коротке,
Хай каже хтось, що ми немолоді,
Що у часу такі стомильні кроки,
І пам’ять наша – кола по воді.
Мій дорогий, вже не весна, вже осінь,
А слід років минуле посріблив,
Але в очах колишня тепла просинь,
І серця жар нітрохи не змалів.

Мій дорогий, тому іще не пізно
Теплом сердець все суще охопить,
Допоки разом, поки ще не різно –
Благословляю кожну мить!

 

СІЛЬСЬКЕ ТАНГО

Ці пристрасні звуки жагучого танго,
Розбурхали пам’ять про давнє колишнє:
Про вас, капітане якогось там рангу,
Згадала, як рясно цвіли тоді вишні.

І місяць сріблястий над дахом сільбуду,
З трофейним баяном завклуб наш на ганку,
Про втомлене сонце уже не забуду,
Ридало те танго до самого ранку.

І ви серед хлопців у кітелі білім,
Ще й місяця відблиск на кортику й «крабі»,
«А може...» – у кожної мрії несмілі.
Селянські дівчата наївні, незграбні.

І справді, підходить, бере танцювати,
А як теє танго – ти зовсім не знаєш,
Аж руки холонуть, аж ноги, як з вати,
Від сорому лютого ледь не згораєш.

Даремно, бо руки так ніжно-надійно
Твій стан обнімають, тоненький дівочий,
І ти вже пливеш, усміхаєшся мрійно,
І потиск руки, і вже очі ув очі.

І ти вже не тут, на майдані сільському,
А з ним біля моря, де сонце сідає.
Про видиво те не розкажеш нікому,
Хай він лиш від тебе ту мрію узнає.
Скінчилося танго, вклоняється чемно,
Відводить до гурту, а ти ледь не плачеш:
Усі твої мрії, голубко, даремні,
Ти сльози тамуєш, ніхто хай не бачить.

...Сьогодні неждано покликало танго
В роки, що, як чайка над морем, майнули.
А ви, капітане якогось там рангу,
Невже все забули, невже все забули?


ЖІНКА

Ти диво дивне, незрiвнянна:
То вщерть земна, а то вже панна,
Що ронить сльози опівночі
І сни бентежить парубочі.

То раптом – трепетна Ассоль
На берег моря вибігає,
Про щось тихесенько співає,
Вдивляється із-під долонь

У світло-сяйний небокрай
І щиро вірить: доле мила,
Червоні випливуть вітрила
Під клекіт, зойк пташиних зграй.

Але то мить, вона минеться:
Зведе погордливо брову,
Троянду кине на траву
І відчайдушно розсміється!

Бо вже вона – палка Кармен,
Що з долею в нерівнім герці
Зійшлась – і ніж уже у серці,
І пада хустка із рамен!..

І все це ти – чарівно-різна,
То літепло, то буря грізна,
То щедра осінь, то зима.
Ти хто? Не знаєш і сама...

 

МАТЕРИНКА

Гукала матуся, як бігла у ліс:
„Там страшно, там мавки! Вернися, дитинко!”
Та погляд безжурний з-під повені кіс:
„Шукаю в дівочий вінок материнку!”

Удруге ішла там, де через ярок
Хтось знано-незнаний залишив стежинку:
„У мене народиться завтра синок,
Шукаю у купіль йому материнку!”

Утретє брела, як в тумані густім,
І погляд – як згасла жаринка:
„Тривога-незгода прийшла у мій дім,
Одна лиш надія – трава-материнка.”

Востаннє, як тінь, не примнувши й траву,
Лиш вітер розмаяв волосся хмаринку:
„Мій ладо учора, я – завтра помру.
Шукаю під голови нам материнку...”


НАРОДНИЙ МОТИВ

Мене подруга кличе у дружки,
Бо у неї в неділлю весілля.
Моє серце розбилось на друзки –
Ох, важке по любові похмілля.
З женихом твоїм, подруго мила,
Ще недавно любилась-кохалась.
Якби ти нас та й не розлучила,
То це я б із ним нині вінчалась.

Ось піду до циганки-ворожки,
Та й візьму в неї дивного зілля,
Моє горе притлумиться трошки
Пережить невеселе весілля.

Але вранці, як сонечко встане,
Ти – під хустку косу темнорусу,
А твій милий – він явором стане,
В сизу горличку я обернуся.

Затуркочу між гілля тихенько.
Потім виведу я голуб’ятко.
Явороньку, поглянь зелененький:
Це ж бо наше з тобою дитятко.

 

ДОЛЯ

– О прутконоге лошатко моє,
Як воно – бігти з вітрами у гриві?
– Мамо, матусю, ген сонце встає,
Степ звеселя і могили сумливі!

– О легкокриле пташатко моє,
Як воно – в небі купатись ясному?
– Гарно, матусю, що крилонька є,
В небо злетіти й лишитися в ньому!

– О найніжніша з білявих лілей,
Як воно – вродою світ прикрашати?
– Врода, матусю, гіркий привілей,
Блякнуть під люстрами ніжнії шати!

– О найдорожче дитятко моє,
Як же тебе вберегти від недолі?
– Мамо, матусю, лиши все як є.
Вірю я сонцю і вітрові в полі!

 

ЛИСТ ІЗ КОЛОНІЇ

Знудьгувався за вами я, нене,
Знудьгувався за вами я, тату.
Це ж подвір’ячко наше зелене,
К Великодню побілено хату,
Чорнобривці, мабуть, як жаринки,
А над ними метеликів жмурки?..
Щось немає листів од Іринки.
Чи були котенята у Мурки?

Якщо будуть – не треба топити,
І у кручу їх не викидайте!
Бо вони, як і я, хочуть жити.
Ви їм краще шматок мій віддайте.
Я здоровий. Лиш кашель у груди.
Роблю тяжко. Не дуже – щоб їсти.
Та не ремствую: ми ж бо не люди,
Ми тавровані, ми – колоністи!
...Тут один перетяв собі вени.
Як я хочу додому, у тишу!
Ви приїдьте, приїдьте до мене!
Як дозволять – я зразу ж напишу.


«ПОЛЮВАННЯ»

Заклинаю, благаю дочок і синів:
Поки час, поки доля чекає –
Не лишайте по селах самотніх батьків,
Бо на них полювання триває.

Наркоман, алкоголік, непотріб людський
Серед ночі ввірветься до хати.
Хоч проси, хоч молись,
а кінець вже близький,
Замордовані тато чи мати.

На обличчі застигнуть страждання і жах.
У вас свято було, як його убивали.
На всю хату веселощі, пісня і жарт,
За здоров’я батьків, мабуть, теж випивали.

Випадково сусідське дівча забіжить:
«Де ви, діду? Чи, може, недужі?»
А ваш тато старенький вже мертвий лежить
На долівці в кривавій калюжі...


СТЕПОВИЧКА

Сонце і степ мене зовсім розніжили.
Пісню б сюди, щоб вершиною щастя!
Бач, огірочок прибився з-під Ніжина,
Гріє на сонці бочок колюкастий.

Поїзд гукнув і сховавсь за посадкою.
Ні, я нікуди звідсіль не поїду!
Хмарка у небі прикинулась латкою
І пришпилилась до білого сліду.

Птах якийсь пробує квилити чайкою,
Сонях всміхається добрим обличчям.
Ким я була? А таки половчанкою –
Навіть ввісні чую: степ мене кличе!


СИНАМ

І знов цвіте черешня на городі,
Та тільки мами сивої нема.
Була б за все найвища нагорода,
Щоб ще хоч раз торкнутися чола
Змогла рука матусина сухенька,
І любий голос тихо промовляв:
«Щось, сину, не було тебе давненько.
Мабуть, багато маєш справ?»
Тепер би в подаровану хвилину
Сказав би всі несказані слова
І рідні руки цілував без впину,
У ноги впав би і просив-благав
Простить за ночі довгі і безсонні.
За вашу передчасну сивину.
За очі всепрощаючі бездонні,
«Та я ж любив вас, матінко, одну!»
Та марно мріять. Схаменись нарешті.
Ген вранішні гуркочуть поїзди.
Та знову спогад: «Ну, й рясні черешні!
Уже доспіли. Сину, приїзди!»

 

АФГАНСЬКИЙ ВАЛЬС
пісня

Молодий і безногий афганець,
Розіп’ятий на милицях птах,
Починає весільний свій танець
З давнім болем у сірих очах.

Наречена діждалася друга,
Не зреклась, хоч були балачки.
Тільки хто-зна, яка в серці туга
І тернові у нім колючки.

Приспів:
Танцюй, моя пташко, кружляй
У сяйві коханих очей.
Нехай каяття і відчай
Не мстяться за танець оцей.

Їй казали: знайдеш не каліку,
Їй казали: ти ще молода.
Ті поради без міри, без ліку,
Часом обертом йшла голова.

А тепер навкруг нього кружляє,
Її вельон – ранковий туман.
І задавнений біль відступає,
Далені-даленіє Афган.

Танцюй, моя пташко, кружляй
У сяйві коханих очей.
Нехай каяття і відчай
Не мстяться за танець оцей.

Книжкова продукція, випущена видавництвом Коваленка А. Г.

№ з/п

НАЗВА

АВТОР

Стор.

Наклад

 

Я помню все

Антон Дудецкий

24

50

2005 р.

1

Следы, не смытые дождями

Анатолий Бродяной

84

50

2

Богемці - 100

  (Альманах, уп. А. Коваленко)

24

100

2007 р.

3

Пізні зорі

Микола Довгаленко

120

300

4

Названия Азовского моря

Анатолий Бродяной

48

300

5

Комарика звон

Виктор Цыхоня

60

100

6

Телефонний довідник Врадіївського району

  (Довідник, уп. А. Коваленко)

140

1000

2008 р.

7

Урочище Катеринка

Микола Ковальчук

72

1000

8

…И мысль на кончике пера

Татьяна Бужак

376

100

9

Врадіївщина в роки Голодомору 1932-33 рр.

Альманах

56

200

10

З попелу забуття

Альманах

72

200

11

Чорна сповідь моєї Вітчизни

Надія Фалько 

72

100

12

…І незгасне в пам’яті людській

Микола Сагайдак

76

100

13

Велено не унывать

Виктор Цыхоня

56

100

14

Телефонний довідник Кривоозерського району

  (Довідник, уп. А. Коваленко)

128

1000

2009 р.

15

Край Донецкий

Анатолий Бродяной

192

500

16

Рассвет во мгле

Виктор Цыхоня

60

100

17

ДП «Врадіївське лісове господарство»

 (Рекл. вид., уп. А. Коваленко)

16

200

18

Душевні кусачки – тілесні болячки

Вікторія Кушніренко

32

100

2010 р.

19

Каталог областной выставки охотничьих собак

Сост. В. Горошко

132

200

20

Іду селом…

Лідія Круглик

48

300

2011 р.

21

Поезія життя

Ганна Дудник

52

200

22

Крапелька сльози з вербової лози

Тамара Бура

40

200

23

Учение Христа, изложенное для детей

Лев Толстой

64

200

24

Следы, не смытые дождями (2-е издание)

Анатолий Бродяной

136

500

25

Довідник нас. пунктів Кривоозерського району

РДА, районний музей

84

100

26

Пам’ятати заради майбутнього

Л. Круглик, Т. Тіторенко

28

100

27

Зірка нова

Микола Довгаленко

144

300

2012 р.

28

Карта Азовского моря рассказывает

Анатолий Бродяной

112

300

29

Силуети доль

Лариса Лисогурська

140

300

30

Форпост на кордоні

Круглик Л. П.

102

 

31
Дозвольте сказати Лисогурська Л. В.
188
 

32

Бухгалтерський облік

Підвисоцька О.В.

284

 

34

Опорні конспекти з предмета «Трактори»

Жураківський І. П., Албул С. Й., Підвисоцький С. В.

144

 

35
Cвітанок над Кодимою упорядники Полухіна С. О.,
Ошовський Б. І.,
Лохаївська С. В.
94
 
36
Краяни Лисогурська Л. В.
248
 
2013 р.
37 Сміюсь, і плачу, і люблю Бурлакова С. С. 68  
38 Перші кроки в світ поезії уп. А. Г. Коваленко. 60  
39 Село почалося з криниці Левицька К. П. 44  

Готуються до друку

  Історія села Секретарка Лідія Круглик 128 200
  Гості з космосу /серія «Дивовижне поруч»/ Уп. А. Коваленко 48 1000
В розробці
  Історія нас. пунктів Врадіївського р-ну. Вип.1 Уп. А. Коваленко 88 300